Вода служить центральною сполучною ланкою процесів економічного, соціального та екологічного розвитку. Вона підтримує життєдіяльність людини і економічну діяльність, забезпечує належне функціонування екосистем, які в свою чергу надають численні цінні послуги.

Згідно з оцінками, в регіоні ЄЕК ООН 120 млн. людей не мають доступу до безпечної питної води та адекватної санітарної інфраструктури, що підвищує їх вразливість до захворювань, що передаються через воду. Приблизно одна третина населення регіону ЄЕК ООН проживає в країнах, які страждають від нестачі води, і, згідно з прогнозами, ця відсоткова частка істотно зросте в результаті зміни клімату та інших факторів, що впливають на водні ресурси. Багато країн залежать від підземних вод з точки зору задоволення внутрішнього попиту на питну воду і швидкими темпами виснажують цінні водоносні горизонти, особливо в приміських зонах. Потреби поливного землеробства також створюють виключно високий попит на запаси питної води. Серйозною проблемою як і раніше є забруднення вод. Ці процеси завдають невідворотної шкоди довкіллю і є загрозою економічній діяльності.

Питання якості води та охорони водних джерел не залишилося поза увагою і процесу «Довкілля для Європи». Зокрема, підсумком роботи П’ятої конференції «Довкілля для Європи» (Київ, 2003) став Протокол про цивільну відповідальність і відшкодування шкоди, завданої транскордонним впливом промислових аварій транскордонним водам.

На Сьомій конференції «Довкілля для Європи» (Астана, 2011) однієї із основних тем була «Стале управління водними та пов'язаними з водою екосистемами». На цій зустрічі обговорювали питання ефективної політики для захисту водних екосистем, зв'язок між здоров'ям людини і водою, управління водними ресурсами, процес адаптації до змін клімату, співпрацю в транскордонних басейнах, продуктивність водних ресурсів тощо. Підсумками Конференції стали Астанінські пропозиції щодо дій по воді та традиційна Декларація міністрів зі слоганом «Економте воду, забезпечте зелене зростання!».